Після 40-ка все тільки починається. Погоджуюсь і підтверджую. А в мене все почалось зараз, після 20-ти..... скинутих кілограм))) Як то кажуть, понеслось. По перше - компліменти. Всі вже помічають моє схуднення, рідні і друзі вітають і радіють за мене. А недоброзичливці тихо заздрять. Але по звуку зубного скреготу все ясно без слів))) По-друге - одяг. Мій колишній 58 розмір стає безбожно великий. І те, що було в обтяг, потім стало якраз, потім вільненько, тепер вже приходиться носить як жутко модний оверсайз. Гардероб поки не міняю. Поки це ще змахує на оверсайз, ношу. Джинси під ремінь, блузи заправляю, туніки.. ну то нормально, коли широко. Щас так модно! Знайшла декілька речей, які багацько років жили в коробці під назвою "Я похудаю". Витягла звідти сьогодні пальто і так дізналась, що мій розмір вже не 58, а 52. По-третє самопочуття. Зменшився апетит. Більше енергії. Кращий сон. Вища стресостійкість. Менше втомлююсь. Ну, краса ж!? І по-четверте, моє улюблене! СамоВідчуття. Впевненість, гарний настрій (переважна більшість часу), безмежна вдячність собі і своєму тілу, впевненість, що дійду до кінцевої мети, скільки б часу це не зайняло) Бажання балувати і леліяти себе. Усміхатись собі в зеркало. Мінуси? Поки немає. Отаке, дівчатонька і хлопці. Всім цьом!
|